Правила оформлення посилань і приміток


Правила оформлення приміток і посиланьУ 2012 р. Видавнича Рада РПЦ розробила документ, покликаний допомогти видавцям церковної літератури в правильному оформленні книг відповідно до міжнародних стандартів. Публікуємо витяг із цього документа, який стосується однієї з найболючіших тем — оформлення бібліографічних посилань і приміток.


Зміст

Підрядкові посилання

Посилання на електронний ресурс

Особливості посилань на електронні ресурси

Посилання на архівні документи

Комплексне бібліографічне посилання

Повторні посилання

Затекстові посилання

Загальні примітки

Додаток

Приклади підрядкових посилань

Приклади затекстових посилань

Бібліографічний список

Підрядкові посилання

Підрядкове бібліографічне посилання оформлюється як примітка, винесена з тексту документа вниз полоси.

В підрядковому бібліографічному посиланні повторюють бібліографічні відомості про об’єкт посилання, які вже містяться в тексті документа. Втім, це правило має свої особливості застосування.

Схема опису документа, що є об’єктом посилання:

Заголовок. Основний заголовок: [Загальне позначення матеріалу] / відомості про відповідальність. Відомості про видання. Вихідні дані (назву видавництва можна не вказувати). Відомості про обсяг документа чи розташування об’єкта посилання (якщо посилання на частину документа: сторінки, стовпчики тощо). Позначення та порядковий номер випуску (для посилань на публікації в багаточастинних та серіальних документах). Відомості про документ, в якому опубліковано об’єкт посилання (для аналітичних описів). Примітки.

При прямому цитуванні:

Іоанн Златоуст, свт. Бесіди на книгу Буття. К., 2005. С. 121.

Володимир (Сабодан), митр. Доповіді, промови, звернення. К., 2011. С. 52.

NB Якщо в підрядковій примітці знаходиться посилання на книгу в цілому, а не на її конкретну сторінку, то замість номера сторінки вказують повний обсяг:

Володимир (Сабодан), митр. Доповіді, промови, звернення. К., 2011. 422 с.

Якщо текст цитовано не за першоджерелом, на початку додають «Цит. за:» чи «Наводиться за:»:

Цит. за: Грушевський М.С. Історія України-Руси. К., 1995. Т. 1. С. 50.

Якщо в тексті згадується частина відомостей про джерело цитування, то в підрядковій примітці їх можна опустити:

В тексті:

Як вказує В. Розанов у своїй книзі «Богослужбовий устав Православної Церкви», «когда положено петь два канона на утрени… »1

У примітці:

1 Розанов В. Богослужебный устав Православной Церкви. М., 2001. С. 179.

Або:

1 М., 2001. С. 179.

Посилання на електронний ресурс

Посилання складаються як на електронні ресурси в цілому (електронні документи, бази даних, портали, сайти, веб-сторінки, форуми тощо), так і на складові частини електронних ресурсів (розділи та частини електронних документів, порталів, сайтів, веб-сторінок, публікації в електронних серіальних виданнях, повідомлення на форумах і т. ін.).

Российские правила каталогизации. Ч. 1: Основные положения и правила [Электронный ресурс] / Рос. библ. Ассоц., Межрегион. ком. по каталогизации. – М., 2004. – 1 CD-ROM. – Загл. с этикетки диска.

Церковщина [Електронний ресурс]. URL: http://cerkovschina.kiev.ua/ (дата звернення: 06.10.12).

Паринов С. И. Система Соционет как платформа для разработки научных информационных ресурсов и онлайновых сервисов [Электронный ресурс] // Электрон. б-ки. 2003. Т. 6, вып. 1. URL: http:// www.elbib.ru/index.phtm?page=elbib/rus/journal/2003/part1/PLP/ (дата обращения: 25.11.06).

Якщо заголовок ресурсу згадано в тексті, то замість повного посилання допускається вказувати URL:

Повне посилання:

Православіє в Україні [веб-портал] / Українська Православна Церква. [К.], 2008–2012. URL: http://orthodoxy.org.ua (дата звернення: 06.10.2012).

Скорочене посилання:

URL: http://orthodoxy.org.ua

Особливості посилань на електронні ресурси

У примітці наводять відомості, необхідні для пошуку та характеристики технічних специфікацій електронного ресурсу. Відомості наводять в такій послідовності: системні вимоги, відомості про обмеженість доступу, дату оновлення документа чи його частини, електронну адресу, дату звернення, до документа.

Відомості про системні вимоги наводять в тому разі, коли для доступу до документа необхідне спеціальне програмне забезпечення ( наприклад, Adobe Acrobat Reader, PowerPoint тощо):

Кошуба С. П. Огляд основних проектів українських пошукових служб: програмне забезпечення та технологічна реалізація // Інтернет-технології сучасності: матеріали конференції 30 березня 1990 р. / К., 1991. Системні вимоги: MS PowerPoint. URL: http://http://pandorra-it.net//about/seminar.php (дата звернення: 12.01.01).

Примітку про обмеженість доступу наводять у посиланнях на документи з локальних мереж, а також з повнотекстових баз даних, доступ до яких здійснюється на договірній основі чи за підпискою:

О введении надбавок за сложность, напряженность и высокое качество работы [Электронный ресурс]: указание М-ва соц. Защиты Рос. Федерации от 14 июля 1992 г. № 1-49-У. Документ опубликован не был. Режим доступа: Справ.-правовая система «КонсультантПлюс» http://www.consultant.ru.

Посилання на архівні документи

Схема опису архівного документа з метою посилання на нього:

Заголовок. Основний заголовок: відомості, що стосуються заголовка / відомості про відповідальність // Пошукові дані документа (назва архіву). Відомості про розташування об’єкта посилання в документі. Відомості про справу (одиницю зберігання), в якій зберігається документ — об’єкт посилання. Примітки.

В якості пошукових даних документа вказують: назву архіву (назву архівосховища); номер фонду, опису (за наявності), порядковий номер справи за описом і т. ін.; назву фонду (якщо її немає, то в деяких випадках вона може бути сформульована та вказана у квадратних дужках); розташування об’єкта посилання в ідентифікуючому документі (номери аркушів справи). Всі елементи пошукових даних документа розділяють крапками:

ЦДІАКУ. Ф. 711. Оп. 3. Од. збер. 1817. Арк. 1;

ДАЧО. Ф. Р-5625. Оп. 1. Од. збер. 8552. Арк. 2–3 зв.

Назву архівосховища наводять у вигляді абревіатури, якщо розшифровка цієї абревіатури є у списку скорочень, що додається до тексту. Якщо списку скорочень немає, а абревіатура не є загальноприйнятою назву архівосховища вказують повністю зі скорочення окремих слів та словосполучень відповідно до вимог ДСТУ 3582–97 та ДСТУ 7093:2009:

ДАЧО або Держ. арх. Черкаської обл.

Арх. кінофонофотодокументів

ГДА СБУ (Галузевий держ. архів СБУ).

Позначення та номер фонду наводять після назви архівосховища. Вказують усі елементи пошукових даних, прийняті в конкретному архівосховищі, необхідні для ідентифікації документа (наприклад, номер та назву частини фонду, номер картону, роки, якщо вони є елементом пошукових даних, тощо).

Приклади:

РГАДА. Ф. Сношения России с Китаем

ОР РГБ. Ф. 573. Оп. 1. Картон 5. Спр. 14. Арк. 18-20.

У підрядкових та затекстових посиланнях можуть бути наведені відомості про документ — заголовок та основний заголовок документа (чи тільки основний заголовок), зафіксовані в опису фонду, в назві справи чи в конкретному документі, що зберігається в справі. В такому разі відомості про сам документ відокремлюють від пошукових відомостей про документ знаком дві похилі риски з пробілами перед та після нього.

Якщо справа (одиниця зберігання) чи конкретний документ, що зберігається в справі та є об’єктом посилання, не має заголовку, його може сформулювати дослідник; в такому разі заголовок наводять у квадратних дужках перед чи після пошукових відомостей про документ.

Арх. Рязанского Епарх. управления. Д.: Наместник Иоанно-Богословского монастыря иером. Дионисий (Порубай). [Послужной список].

Иоанн Дамаскин, прп. Повесть о Варлааме и Иоасафе. Самара, 1628–1629. Рукоп. // ОР РНБ. Q XVII. Л. 16 об.

Протокол № 2 заседания комиссии по изъятию церковных ценностей Московской губернии // АПРФ. Ф. 3. Оп. 60. Д. 23. № 7.

[Соловецкое сказание о пребывании Арсения Грека в ссылке в 1649–1651 гг.] // РНБ. Ф. Соловецкого монастыря. № 897/1007. Л. 41–43 об.

БАН. Собр. Дружинина. № 77 (102). Л. 130об.–131 об. [Старообрядческое сочинение «убогого скитника, поморских мест жителя»]/

[Геронтий, архиеп. Новгородский. Собрание против новых книг] // ОР РГБ. Собр. Егорова. № 706. Л. 206–397.

РГАЛИ. Ф. 662. Оп. 2. № 11 [Архангельский, А. М.: Дело об определении в число певчих Синодального хора. 1896–1900].

У примітках можна наводити вказівки на автентичність документа, його автографічність, мову, спосіб відтворення, відомості про особливості зовнішнього вигляду документа, про публікації документа і т. ін. Примітки наводять після пошукових відомостей про документ і розділяють крапкою та тире (або просто крапкою).

Комплексне бібліографічне посилання

Характеризується включенням в один запис кількох об’єктів, які можуть бути описані за різними схемами та відокремлюються один від одного крапкою з комою.

В межах одного посилання об’єкти розташовуються в алфавітному чи хронологічному порядку, або ж за принципом єдиної графічної основи — кириличної, латинської та ін., або ж кожною мовою окремо (за алфавітом назв мов).

Кожне з посилань у складі комплексного посилання оформлюють за загальними правилами. Якщо в комплекс включено кілька наведених одне за одним посилань, що містять записи з ідентичними заголовками (праці одного автора чи авторів), то заголовки в другому та наступних посиланнях може бути замінено їхніми словесними еквівалентами «Його ж», «Її ж», «Їхнє ж» або — для документі, що використовують латинську графіку, — "Idem", "Eadem", "Iidem".

Приклади:

Підрядкове комплексне посилання:

Флоровский Г., прот. Пути русского богословия / предисл. прот. И. Мейендорфа. Репр. изд. 1937 г.: Вильнюс, 1991. 396 с. ; Его же. О почитании Софии, Премудрости Божией, в Византии и на Руси // Альфа и Омега. 1995. № 4. С. 145–161 ; Его же. Метафизические предпосылки утопизма // Флоровский Г., прот. Из прошлого русской мысли. М., 1998. С. 265–292.

Повторні посилання

Повторне бібліографічне посилання на той самий документ (чи його частину, чи групу документів) наводиться у скороченій формі за умови, що всі необхідні для ідентифікації та пошуку цього документа бібліографічні дані наведено в первинному посиланні на нього. Обраний прийом скорочення бібліографічних відомостей використовується для всього документа.

У повторному посиланні вказують елементи, що дозволяють ідентифікувати документ, а також елементи, які відрізняються від відомостей у первинному посиланні.

Схема опису документа, що є об’єктом повторного посилання:

Заголовок. Основний заголовок. Сторінки.

У повторних посиланнях допускається скорочення довгих заголовків:

Первинне посилання:

Корнійчук М. Д. Небесні світильники: з історії чернецтва на Україні. К., 2003. 752 с.

Повторне посилання:

Корнійчук М. Д. Небесні світильники. С. 35.

Первинне посилання:

Серафимово благословение: воспоминания семьи Пестовых и Соколовых / сост. еп. Новосибирский и Бердский Сергий (Соколов). 5-е изд. М., 2010. 399 с.

Повторне посилання:

Серафимово благословение … С. 318.

У повторних посиланнях на багаточастинні документи крім номера сторінки наводять також позначення та номер тому:

Первинне посилання:

Булгаков С. В. Настольная книга для священно- церковнослужителя. М., 1993. Т. 1. 852 с.

Повторне посилання:

Булгаков С. В. Настольная книга… Т. 1. С. 564.

При послідовному розташуванні первинного та повторного посилань текст повторного посилання замінюють словами «Там само» («Там же» для російськомовних видань чи «Ibid.» (від Ibidem) для документів мовами, що використовують латинську графіку):

115 Тлумачна Біблія, або ж коментарі на всі книги Св. Письма Старого та Нового Завету під редакцією А. П. Лопухіна. Новий Завіт. Т. 1. К., 2020. С. 321.

116 Там само.

У повторному посиланні на іншу сторінку до слів «Там само» додають номер сторінки.

115 Тлумачна Біблія, або ж коментарі на всі книги Св. Письма Старого та Нового Завіту під редакцією А. П. Лопухіна. Новий Завіт. Т. 1. К., 2020. С. 321.

116 Там само. С. 56.

У повторному посилання на інший том (частину, випуск) документа до слів «Там само» додають номер тому (і сторінки):

115 Тлумачна Біблія, або ж коментарі на всі книги Св. Письма Старого та Нового Завіту під редакцією А. П. Лопухіна. Новий Завіт. Т. 1. К., 2020. С. 321.

116 Там само. Т. 2. С. 528.

У повторних посиланнях на цитований раніше документ, якщо вони не стоять одразу за первинним посиланням, наводять заголовок, а основний заголовок та елементи, що повторюються, замінюють словами «Вказ. пр.» (вказана праця) , «Цит. пр.» (цитована праця), «Op. cit.» (Opus citato) — для документів, де застосовано латинську графіку. У повторному посиланні на іншу сторінку до слів «Вказ. пр.» (та ін.) додають номер сторінки і, за необхідності, номер тому.

Первинне посилання:

Корнійчук М. Д. Небесні світильники: з історії чернецтва на Україні. К., 2003. 752 с.

Повторне посилання:

Корнійчук М. Д. Вказ. пр. С. 35.

Затекстові посилання

Затекстове бібліографічне посилання оформляють як перелік бібліографічних записів, розташований після тексту документа чи його складової частини. При цьому сукупність затекстових бібліографічних посилань не є бібліографічним списком чи покажчиком, які зазвичай теж розміщуються після тексту документа та мають самостійне значення як бібліографічний посібник.

У затекстовому бібліографічному посиланні повторюють бібліографічні відомості про об’єкт посилання, які вже є у тексті документа.

При нумерації затекстових бібліографічних посилань використовується суцільна нумерація для всього тексту документа в цілому чи для окремих розділів, частин тощо.

Для зв’язку з текстом документа порядковий номер бібліографічного запису в затекстовому посиланні вказують і посиланні, яке наводять у квадратних дужках у рядку з текстом документа.

Схема опису документа, що є об’єктом посилання:

Заголовок. Основний заголовок: [Загальне позначення матеріалу] / відомості про відповідальність. Відомості про видання. Вихідні дані (назву видавництва можна не вказувати). Відомості про обсяг документа чи розташування об’єкта посилання (якщо посилання на частину документа: сторінки, стовпчики тощо). Позначення та порядковий номер випуску (для посилань на публікації в багаточастинних та серіальних документах). Відомості про документ, в якому опубліковано об’єкт посилання (для аналітичних описів). Примітки. (Також можна додавати назву серії та ISBN).

Якщо в книзі є нумерований список використаної літератури, то в тексті у квадратних дужках наводиться номер документа за списком та номер сторінки:

У тексті:

[25, с. 51]

У списку літератури:

25. Грушевський М. С. Історія України-Руси. К., 1996. Т. 1. 512 с.

Якщо список літератури не нумерований, то в тексті вказують відомості, за допомогою яких можна ідентифікувати цитований документ у затекстовому списку літератури:

У тексті:

[Макарий, 2010, с. 37]

У затекстовому списку літератури, де вказано кілька праць одного автора, що відрізняються датами публікації:

Макарий (Веретенников), архим. Московские митрополиты XVI века. Сергиев Посад, 2010. 351 с.

У тексті:

[Дубаков, Пастухова, с. 21]

У затекстовому списку літератури:

Дубаков А. В., Пастухова И. Н. Астраханская епархия Русской Православной Церкви (середина ХVII–ХVIII ст.). Волгоград, 2004. 58 с.

У тексті:

[Путь к священному безмолвию, с. 117]

У затекстовому списку літератури, де вказано документ, що є збіркою:

Путь к священному безмолвию: Малоизвестные творения святых отцов-исихастов / сост., общ. ред., предисл. и примеч. А. Г. Дунаева. М., 1999. 171 с.

Якщо назва книги занадто довга, можна скоротити її, позначивши це крапками з пробілами перед та після них:

У тексті:

[Государство, общество, Церковь … , ч. 1, с. 38]

У затекстовому списку літератури:

Государство, общество, Церковь в истории России ХХ века: материалы 9-й Междунар. науч. конф.: в 2 ч. Иваново, 2010.

При посиланні на багатотомне видання вказують том або частину:

[Толковая Библия, т. 1. С. 723]

Толковая Библия, или комментарии на все книги Св. Писания Ветхого и Нового Завета под редакцией А. П. Лопухина. Новый Завет. Т. 1. М.: Даръ, 2008. 1232 с.

У затекстовому посиланні на кілька видань (комплексне посилання) групи відомостей розділяються крапкою з комою:

[Макарий, 2010, с. 37; Дубаков, Пастухова, с. 21]

Або (якщо список літератури нумерований):

[5, с. 31; 13, с. 406; 26, с. 128]

Загальні примітки

При цитуванні іноземних джерел, не перекладених українською, назву твору наводять без перекладу, потім вказують інші відомості за загальними правилами.

Cherubim, archim. Contemporary Ascetics of Mount Athos. Platina [Calif.], 1992. Vol. 1. P. 183.

Додаток

Приклади підрядкових посилань

Посилання на книгу одного автора:

Корнійчук М. Д. Небесні світильники: з історії чернецтва на Україні. К.: Небо і земля, 2003. С. 50.

або:

Корнійчук М. Д. Небесні світильники: з історії чернецтва на Україні. К.: Небо і земля, 2003. 752 с.

Скорочене посилання:

Корнійчук М. Д. Небесні світильники ... К., 2003. С. 50.

Повторне посилання:

Корнійчук М. Д. Небесні світильники ... С. 50.

або:

Корнійчук М. Д. Вказ. пр. С. 50.

якщо повторне посилання розташоване після первинного:

Там само.

або (якщо відрізняється номер сторінки:

Там само. С. 61.

Посилання на книгу двох авторів (прізвища вказуються в алфавітному порядку):

Іванов А. З., Миронов В. У. Києво-Печерська Лавра. К., 2008. С. 12.

Посилання на книгу трьох та більше авторів:

Акимов А. П. и др. Справочник по библиотечной классификации. М., 1935. С. 46.

Посилання на книгу без автора:

Древнерусские патерики. Киево-Печерский патерик. Волоколамский патерик. М., 1999. С. 35.

Посилання на статтю в журналі, збірці:

Долгорукая Н. Своеручные записки // Безвременье и временщики. Воспоминание об «Эпохе дворцовых переворотов» (1720-е – 1760-е годы). Л., 1991. С. 257–279.

Жиленко І. В. Києво-Печерська лавра і запровадження церковної унії 1596 року // Лаврський альманах. К., 2001. Вип. 5.

Посилання на багатотомне видання:

Києво-Печерський патерик. К., 2015. Т. 2. С. 25.

Посилання на електронне видання:

Российские правила каталогизации. Ч. 1: Основные положения и правила [Электронный ресурс] / Рос. библ. Ассоц., Межрегион. ком. по каталогизации. М., 2004. 1 CD-ROM.

Посилання на Web-ресурс:

Паринов С. И. Система Соционет как платформа для разработки научных информационных ресурсов и онлайновых сервисов [Электронный ресурс] // Электрон. б-ки. 2003. Т. 6. Вып. 1. URL: http://www.elbib.ru/index.phtm?page=elbib/rus/journal/2003/part1/PLP/ (дата обращения: 25.11.06).

Комплексне посилання:

Долгорукая Н. Своеручные записки // Безвременье и временщики. Воспоминание об «Эпохе дворцовых переворотов» (1720-е – 1760-е годы). Л., 1991. С. 257–279; Жиленко І. В. Києво-Печерська лавра і запровадження церковної унії 1596 року // Лаврський альманах. К. 2001. Вип. 5.

Иванов Г. В. Очерк истории киевской крепости. К., 1984. С. 52; Его же. Золотые ворота Киева. К., 1992.

Книга чи стаття святого або священнослужителя:

Іоанн Златоуст, свт. Бесіди на книгу Буття. К., 2025. 250 с.

Баламутов О. З., прот. Чернече життя на Луганщині за часів Руїни. К., 1981. 512 с.

Гавриїл (Кризина), архім. Паламізм та духовно-культурне відродження православної екумени. К.: Видавничий відділ УПЦ, 2011. 216 с.

Посилання на не перекладене видання:

Cherubim, archim. Contemporary Ascetics of Mount Athos. Platina [Calif.], 1992. Vol. 1. P. 183.

повторне (якщо розташоване одразу за первинним):

Ibid. P. 180.

Ibid. Vol. 2. P. 25.

повторне (якщо розташоване не одразу за первинним):

Cherubim, archim. Contemporary Ascetics of Mount Athos … Vol. 1. P. 170.

Cherubim, archim. Op. cit. Vol. 2. P. 18.

Приклади затекстових посилань

Посилання на книгу одного автора:

Рыбаков Д. А. Преподобные Антоний и Феодосий Печерские. Непрочитанные страницы истории Древней Руси. К.: Издательский отдел УПЦ, 2011. С. 152 с.

Посилання на книгу двох авторів (прізвища вказано в алфавітному порядку):

Іванов А. З., Миронов В. У. Києво-Печерська Лавра. К., 2008. 150 с.

Посилання на книгу трьох та більше авторів:

Акимов А. П. и др. Справочник по библиотечной классификации. М., 1935. 758 с.

Посилання на книгу без автора:

Древнерусские патерики. Киево-Печерский патерик. Волоколамский патерик. М., 1999. 350 с.

Посилання на статтю в журналі, збірці:

Долгорукая Н. Своеручные записки // Безвременье и временщики. Воспоминание об «Эпохе дворцовых переворотов» (1720-е – 1760-е годы). Л., 1991. С. 257–279.

Жиленко І. В. Києво-Печерська лавра і запровадження церковної унії 1596 року // Лаврський альманах. К., 2001. Вип. 5.

Посилання на багатотомне видання:

Киево-Печерский патерик. К., 2010. Т. 2. С. 25.

Посилання на електронне видання:

Российские правила каталогизации. Ч. 1: Основные положения и правила [Электронный ресурс] / Рос. библ. Ассоц., Межрегион. ком. по каталогизации. М., 2004. 1 CD-ROM.

Посилання на Web-ресурс:

Паринов С. И. Система Соционет как платформа для разработки научных информационных ресурсов и онлайновых сервисов [Электронный ресурс] // Электрон. б-ки. 2003. Т. 6. Вып. 1. URL: http://www.elbib.ru/index.phtm?page=elbib/rus/journal/2003/part1/PLP/ (дата обращения: 25.11.06).

Комплексне посилання:

Долгорукая Н. Своеручные записки // Безвременье и временщики. Воспоминание об «Эпохе дворцовых переворотов» (1720-е – 1760-е годы). Л., 1991. С. 257–279; Жиленко І. В. Києво-Печерська лавра і запровадження церковної унії 1596 року // Лаврський альманах. К. 2001. Вип. 5.

Иванов Г. В. Очерк истории киевской крепости. К., 1984. С. 52; Его же. Золотые ворота Киева. К., 1992.

Посилання на не перекладене видання:

Cherubim, archim. Contemporary Ascetics of Mount Athos. Platina [Calif.], 1992. Vol. 1. P. 183.

Бібліографічний список

Киприан (Керн), архим. Литургика: гимнография и эортология / архим. Киприан (Керн). — М.: Изд. Крутицкого Патриаршего подворья, 1997. — 151 с.

Афиногенов, Д. Е. Константинопольский Патриархат и иконоборческий кризис в Византии (784–847) / Д. Е. Афиногенов; Ин-т всеобщ. истории РАН, Центр сравн. изуч. древних цивилизаций. — М.: Индрик, 1997. — 222 с. — Библиогр.: с. 208–221.

Книжные центры Древней Руси. Кирилло-Белозерский монастырь / Рос. акад. наук, Ин-т рус. лит. (Пушкинский Дом) РАН; [отв. ред. С. А. Семячко]. – СПб.: Дмитрий Буланин (ДБ), 2008. — 495 с.: ил., табл.

Хуцишвили, М. Социально-политическая позиция Грузинской Православной Церкви (XIX–XX вв.) / Мириан Хуцишвили; АН ГССР, Гос. музей Грузии им. С. Джанашиа. — Тбилиси: Мецниереба, 1987. — 247 с.

Зосима Верховской, прп. Творения / преподобный старец Зосима Верховской; сост., предисл., подгот. текстов и коммент. Т. М. Судник. — Сергиев Посад: Свято-Троицкая Сергиева лавра, 2006. — 552 с.: ил. — (К 180-летию создания Троице-Одигитриевской Зосимовой пустыни).

Александр и Наполеон [Электронный ресурс]: история двух императоров / Музей-панорама «Бородинская битва»; Интерсофт. — Электрон. дан. — М.: Интерсофт, cop. 1997. — 1 электрон. опт. диск (CD-ROM): зв., цв. — Систем. требования: ПК с процессором 486 DX2-66; 8 Мб ОЗУ; Microsoft Windows 3/1 или Windows 95; 2 скоростной дисковод CD-ROM; видеокарта SVGA 256 цв.; Зв. карта 16 бит стандарта MPC; стереоколонки или наушники. — Загл. с этикетки диска.

Яннарас Х. Вера Церкви: введение в православное богословие: пер. с новогреч. / Христос Яннарас; [пер. Г. В. Вдовиной под ред. А. И. Кырлежева]. — М.: Центр по изуч. религий, 1992. — 229 с.

Иоанн Дамаскин, прп. Творения: христологические и полемические трактаты; Слова на Богородичные праздники / преподобный Иоанн Дамаскин; пер. и коммент. свящ. М. Козлова, Д. Е. Афиногенова; Православный Свято-Тихоновский богословский ин-т. — М.: Мартис, 1995. — 351 с. — (Святоотеческое наследие; кн. 3).